Передісторія

2012-01-10T14:11:47Z

Витоки столітньої історії Житомирського технологічного коледжу сягають початку ХХ століття, коли з 1 липня 1911 року в Житомирі почала діяти казенна нижча реміснича школа.

Спочатку вона розміщувалася у найманому будинку на Великій Вільській вулиці, 35 (тепер вул. Перемоги), а з 1914 року – у побудованому спеціально для неї двоповерховому будинку на Московській вулиці, 45 (тепер його адреса вул. Московська, 37).

У школі було два класи, де 60 учнів (з переїздом у своє приміщення на Московській – 80 учнів) безкоштовно набували теслярсько-токарних та слюсарно-ковальських знань і навичок. На утримання школи з державної казни відпускалося щороку 4670 рублів, які складалися з 1000 рублів від земства, 1750 – від міського бюджету, 400 рублів з процентів від заповіданого капіталу барона І. М. Шодуара, 1520 рублів власне від казни.

До ремісничої школи приймалися хлопчики у віці 13-16 років без фізичних вад, які закінчили або однокласне училище, або витримали іспити в обсязі курсу таких училищ. Для вступу абітурієнту потрібно було подати лише три довідки: медичну, про попередню освіту і метричну.

Завідував школою відомий житомирський інженер, випускник Київського інституту Флор Якович Кашкадаєв. Прізвище цієї шанованої в місті родини носив навіть провулок, в якому мешкали Кашкадаєви (в районі нинішнього заводу «Автозапчастина», тепер ліквідований). Виконував обв’язки майстра-техніка випускник ремісничого училища М. С. Моргунов. Вчителем загальноосвітніх предметів був О. А. Кривий, підмайстрами - В. С. Бондаренко та О. М. Грищенко.

Від індустріально-технічної школи до технікуму механічної обробки деревини

2012-01-10T14:18:46Z

Отож базою для Житомирського індустріального технікуму механічної обробки деревини послужила Житомирська об’єднана профшкола, заснована в 1924 році шляхом злиття трьох колишніх професійних шкіл: Першої механічної, Другої хімічної і Третьої будівельної. Першим завідувачем об’єднаної школи був досвідчений житомирський педагог М. П. Пастарнаков, а завучем - Андрій Євграфович Путов. Спочатку школа була дворічною. У 1925/26 навчальному році в школі навчалося 354 учні, яких навчали 23 викладачі, 8 майстрів та обслуговували 10 чоловік техперсоналу. Заняття розподілялись на три триместри: два теоретичних і один практичний. Навчання по триместрах розподілялося так: І-й триместр – з 15 серпня по 15 грудня; ІІ-й триместр – з 1 січня по 15 квітня, ІІІ-й триместр – з 1 травня до 15 липня.

Всі загальноосвітні предмети й частина фахових викладалися українською мовою. Російською викладалися лише «частини будівель», «механіка», «органічна хімія», «загальна технологія», «технологія керамічного виробництва». У 1926-27 навчальному році на відділенні деревообробки навчалося 56 учнів. Але заняття у навчальних майстернях на Московській вулиці розпочалися пізніше через ремонт приміщень і відсутність матеріалів. Навчання було платним, але з поважних причин із 366 учнів 163 були звільнені від сплати.

Історія Житомирського технологічного коледжу

Передісторія

Від індустріально-технічної школи до технікуму механічної обробки деревини